Турція - Україна

Ну-ну, подивлюсь, що там Шевченко намудрує. Хоча що там дивитись? Зі збірною все зрозуміло ще до відбору.
1. "Ефективні менеджери" ффу рулять.
2. Тренер, який не має ЖОДНОГО ТРЕНЕРСЬКОГО ДОСВІДУ.
3. Гравці, абсолютна більшість яких грає  в фейковому чемпіонаті, де нема ні конкуренції, ні рівня, ні нормального інтенсивного календаря і тп.

А тепер можна обєднати всі ці пункти воєдино і задатись питанням - ну і що доброго з цього може вийти? Та нічого.

Тому, сьогоднішній матч з Турцією абсолютно нічого не важить. І хоча череда різного роду випадковостей (яка може зробити чемпіоном навіть скажімо  Лестер в АПЛ) може дозволити нам пройти відбір, все рівно абсолютно не вірю в цю збірну. Домашній матч з Ісландією розвіяв всі мої сумніви. Такої кількості грубих помилок я не памятаю коли вже бачив. І це при тому, що абсолютно незрозумілі ні тактичні напрацювання, ні стратегія. Повний хаос.

Тому єдина цікавинка для мене в цьому матчі - це чи зробив "тренерський штаб" якісь висновки. 

Прогноз відбіркового циклу зб.України

Якщо коротко, то шанси близькі нулю. Чому?
1. Низька кваліфікація гравців.
Чого вимагати від команди, яка складається з футболістів, які грають у недолугому чемпіонаті? Чи може Коноплянку, який гарно сракою полірнув севільську лавку, вважати джокером? Не смішно.
2. Тренер який нікого ще не тренував.
3. Недолуге керівництво ФФУ, яке є першопричиною пунктів 1.2.
Хіба сприяла росту збірників ситуація, коли напівмертву Говерлу волочили (це тільки один приклад з низки інших) як фарм ДК,щоб останні стали чемпіоном? Чи може недолуга формула чемпіонату, за якої гравці практично не мали нормальної ігрової практики?

Тому, надії нема. З іншої сторони, якщо збірна провалиться - це буде адекватною оцінкою роботи ффу Павелка  Суркіса. 

Ефективні менеджери рулять

Cьогодні 5 вересня 2016. Збірна України з футболу приймає зб.Ісландії в рамках відбору до ЧМ-2018.

Головний тренер збірної - Шевченко Андрій Миколайович (40 років, Україна).
Помічники: Рауль Ріанчо (Іспанія, 56 років), тренерська практика - Леванте, Рубін, ДК. (це той, що за словами багатьох вболівальників ДК творець успіху ДК "епохи Реброва", хоча в чому там успіхи, хз..); Мауро Тасотті (Італія, 56 років), трен.практ. - Мілан; Андреа Мальдера (Італія, 45 років), тр.практ. "Мілан"; Педро Харо (Іспанія, 53), тр.практ. Малага, Реал, Бетис, Атлетико.

Якщо коротко про помічників - а хрен його знає чого вони варті. Не важко підняти біографію кожного і пересвідчитись, що нічого ослобливого у них в карєрі не було. Але я не про них, а про нашого головного. Точніше невіть не про нього, а про те як він там опинився? Точніше навіть, не ЯК, а чому чи завдяки кому?

Відразу скажу, що у мене немає ЖОДНИХ претензій до конкретно Андрія Шевченка. А які можуть бути претензії до тренера який до цього часу не тренував жодну команду! ЖОДНУ! Можна чітко і однозначно сказати, що він ще навіть і не тренер, позаяк жодного матчу на його рахунку немає. Немає матчів, немає результату, немає претензій. Вірно?

Давайте посмакуємо пікантність моменту - головний тренер, головної команди країни - НЕ МАЄ ЖОДНОГО ТРЕНЕРСЬКОГО ДОСВІДУ!

Претензій до Шевченка нема, це вірно! Претензії до тої кодли, що вибрала його головним тренером. Хтось скаже: "почекай, а може він буде хорошим тренером". А це взагалі не важливо, яким він тренером буде. Тут системна помилка прийняття рішення. Тут навіть не помилка, тут дебілізм вищого гатунку - призначити головним тренером збірної такого собі кота в мішку. Я вважаю, що непримустимо призначати головним тренером збірної України людину без жодного практичного досвіду!  "А може він буде хорошим тренером". А якщо не буде? Що тоді? Знову будемо гратися в рулетку - може фортане?

Всі памятають яким чином (мається на увазі процедурний момент) призначався Фоменко? Тепер де той Фоменко? Повісили всіх собак на нього і злили в унітаз? Тепер новий на черзі?..
Хоча оці призначення, та й взагалі оцей "рульож" українських футболом пахне Суркісом, тхне його потовченними міллю шубами. Досить глянути на ДК і на його славетний менеджмент, щоб не уздріти чітких паралелей зі збірною. Все сходиться один в один.

Шевченку я бажаю успіхів. Щиро бажаю! Але в успіх збірної у цьому відборі не вірю. Занадто довго міль під прізвищем Суркіс точить український футбол. - розумні вболівальники ДК без сумніву підтримають мої слова.